Безпосередні та віддалені результати модифікованої операції Росса

Мета роботи – представити аналіз власного досвіду виконання операції Росса (ОР) з використанням власної методики – тотального укріплення кореня аорти (total aortic root reinforcement, TARR). Матеріали і методи. Проаналізовано та порівняно безпосередні й віддалені результати 312 ОР за 2005–2023 роки...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: O. M. Romaniuk
Format: Article
Language:English
Published: TOV Chetverta Khvylia 2024-11-01
Series:Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія
Subjects:
Online Access:https://www.cardiacsurgery.com.ua/index.php/CSIC/article/view/16
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1832586144984858624
author O. M. Romaniuk
author_facet O. M. Romaniuk
author_sort O. M. Romaniuk
collection DOAJ
description Мета роботи – представити аналіз власного досвіду виконання операції Росса (ОР) з використанням власної методики – тотального укріплення кореня аорти (total aortic root reinforcement, TARR). Матеріали і методи. Проаналізовано та порівняно безпосередні й віддалені результати 312 ОР за 2005–2023 роки, з яких 202 операції виконані за власною методикою тотального укріплення кореня аорти (TARR) та 110 – за стандартною методикою. Для статистичного опрацювання даних проведено регресійно-кореляційний аналіз, прогностичне моделювання за допомогою покрокової бінарної логістичної регресії, ROC-аналіз, t-test, information value (IV)-тест. Результати. Госпітальна летальність становила 2,2 %, загальна летальність – 3,2 %, показник виживання становив: за 1 рік – 100 %, за 10 років – 98,6 % (95 % довірчий інтервал (ДІ) 97,2–100), за 20 років – 97,8 % (95 % ДІ 95,8–99,7). Госпітальна та загальна летальність пацієнтів при TARR були статистично значущо меншими, ніж при стандартній методиці – відповідно 1 і 4,5 % (р = 0,007) та 1 і 7,3 % (p = 0,0013). Предикторами летальності були: вік пацієнтів (менше ніж 5,75 міс), доопераційне застосування штучної вентиляції легень, операція Росса – Конно та використання стандартної операції Росса. Віддалений період спостереження становив (79,8 ± 52,0) міс (3–208 міс) і стосувався 288 (95,3 %) пацієнтів. Систолічний градієнт на автографті в ранньому післяопераційному періоді статистично значущо зменшився з доопераційного 57,0 мм рт. ст. [36; 72] (6; 177) до 7 мм рт. ст. [4; 11] (3; 19) (р = 0,0023). У віддаленому періоді він становив 8 мм рт. ст. [5; 13]  (2; 59). Неоаортальна недостатність у віддаленому періоді спостерігалася: 0–1-го ступеня – у 263 (91,3 %) пацієнтів, 2-го ступеня – у 23 (8 %) пацієнтів, 3-го ступеня і вище – у 2 (0,7 %) пацієнтів. Предикторами розвитку неоаортальної недостатності були: старший вік пацієнтів на момент операції, використання стандартної методики та доопераційна аортальна недостатність. На автографті проведено 3 (1 %) реоперації, свобода від реоперацій на автографті становила 100 %, 98,3 %, 96,2 % через 5, 10 та 15 років після операції. Методика TARR зменшила ризики госпітальної та віддаленої летальності (р = 0,0027; відношення шансів (ВШ) 13,7 [7,56; 24,97]) і розвитку неоаортальної недостатності та необхідності реоперацій (р = 0,002; ВШ 4 [1,020; 19,506]). Висновки. Модифікована операція Росса ефективно розв’язує проблему патології аортального клапана в пацієнтів різного віку, забезпечуючи високі показники виживання та якості життя. Модифікація TARR забезпечує низькі ризики хірургічного етапу, оптимальні гемодинамічні властивості легеневого клапана як протеза аортального клапана, здатність автографта до збільшення розмірів зі збереженням функції, мінімальні ризики розвитку дисфункції автографта.
format Article
id doaj-art-9e2e91f96d394dda8fd2a1d652b203a0
institution Kabale University
issn 2305-3127
2664-3790
language English
publishDate 2024-11-01
publisher TOV Chetverta Khvylia
record_format Article
series Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія
spelling doaj-art-9e2e91f96d394dda8fd2a1d652b203a02025-01-26T10:08:51ZengTOV Chetverta KhvyliaКардіохірургія та інтервенційна кардіологія2305-31272664-37902024-11-0113310.31928/2664-3790-2024.3.1825Безпосередні та віддалені результати модифікованої операції РоссаO. M. Romaniuk0https://orcid.org/0000-0001-9580-7760ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ Мета роботи – представити аналіз власного досвіду виконання операції Росса (ОР) з використанням власної методики – тотального укріплення кореня аорти (total aortic root reinforcement, TARR). Матеріали і методи. Проаналізовано та порівняно безпосередні й віддалені результати 312 ОР за 2005–2023 роки, з яких 202 операції виконані за власною методикою тотального укріплення кореня аорти (TARR) та 110 – за стандартною методикою. Для статистичного опрацювання даних проведено регресійно-кореляційний аналіз, прогностичне моделювання за допомогою покрокової бінарної логістичної регресії, ROC-аналіз, t-test, information value (IV)-тест. Результати. Госпітальна летальність становила 2,2 %, загальна летальність – 3,2 %, показник виживання становив: за 1 рік – 100 %, за 10 років – 98,6 % (95 % довірчий інтервал (ДІ) 97,2–100), за 20 років – 97,8 % (95 % ДІ 95,8–99,7). Госпітальна та загальна летальність пацієнтів при TARR були статистично значущо меншими, ніж при стандартній методиці – відповідно 1 і 4,5 % (р = 0,007) та 1 і 7,3 % (p = 0,0013). Предикторами летальності були: вік пацієнтів (менше ніж 5,75 міс), доопераційне застосування штучної вентиляції легень, операція Росса – Конно та використання стандартної операції Росса. Віддалений період спостереження становив (79,8 ± 52,0) міс (3–208 міс) і стосувався 288 (95,3 %) пацієнтів. Систолічний градієнт на автографті в ранньому післяопераційному періоді статистично значущо зменшився з доопераційного 57,0 мм рт. ст. [36; 72] (6; 177) до 7 мм рт. ст. [4; 11] (3; 19) (р = 0,0023). У віддаленому періоді він становив 8 мм рт. ст. [5; 13]  (2; 59). Неоаортальна недостатність у віддаленому періоді спостерігалася: 0–1-го ступеня – у 263 (91,3 %) пацієнтів, 2-го ступеня – у 23 (8 %) пацієнтів, 3-го ступеня і вище – у 2 (0,7 %) пацієнтів. Предикторами розвитку неоаортальної недостатності були: старший вік пацієнтів на момент операції, використання стандартної методики та доопераційна аортальна недостатність. На автографті проведено 3 (1 %) реоперації, свобода від реоперацій на автографті становила 100 %, 98,3 %, 96,2 % через 5, 10 та 15 років після операції. Методика TARR зменшила ризики госпітальної та віддаленої летальності (р = 0,0027; відношення шансів (ВШ) 13,7 [7,56; 24,97]) і розвитку неоаортальної недостатності та необхідності реоперацій (р = 0,002; ВШ 4 [1,020; 19,506]). Висновки. Модифікована операція Росса ефективно розв’язує проблему патології аортального клапана в пацієнтів різного віку, забезпечуючи високі показники виживання та якості життя. Модифікація TARR забезпечує низькі ризики хірургічного етапу, оптимальні гемодинамічні властивості легеневого клапана як протеза аортального клапана, здатність автографта до збільшення розмірів зі збереженням функції, мінімальні ризики розвитку дисфункції автографта. https://www.cardiacsurgery.com.ua/index.php/CSIC/article/view/16операція Росса, автографт, аортальний клапан, вроджена вада серця, паліативне втручання
spellingShingle O. M. Romaniuk
Безпосередні та віддалені результати модифікованої операції Росса
Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія
операція Росса, автографт, аортальний клапан, вроджена вада серця, паліативне втручання
title Безпосередні та віддалені результати модифікованої операції Росса
title_full Безпосередні та віддалені результати модифікованої операції Росса
title_fullStr Безпосередні та віддалені результати модифікованої операції Росса
title_full_unstemmed Безпосередні та віддалені результати модифікованої операції Росса
title_short Безпосередні та віддалені результати модифікованої операції Росса
title_sort безпосередні та віддалені результати модифікованої операції росса
topic операція Росса, автографт, аортальний клапан, вроджена вада серця, паліативне втручання
url https://www.cardiacsurgery.com.ua/index.php/CSIC/article/view/16
work_keys_str_mv AT omromaniuk bezposerednítavíddalenírezulʹtatimodifíkovanoíoperacíírossa