Лісівничо-таксаційна характеристика природних ялинових деревостанів вологої буково-ялицевої сусмеречини Українських Карпат
Ялинові деревостани в Українських Карпатах ростуть у суборах, сугрудах і грудах, переважно на висотах 600-1300 м н.р.м., виконують захисні, рекреаційно-оздоровчі та експлуатаційні функції. У найпоширенішому типі лісу – вологій буково-ялицевій сусмеречині, який формується на південно-західному і півн...
Saved in:
| Main Authors: | , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Ukrainian National Forestry University
2024-09-01
|
| Series: | Наукові праці Лісівничої академії наук України |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://fasu.nltu.edu.ua/index.php/nplanu/article/view/802 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Ялинові деревостани в Українських Карпатах ростуть у суборах, сугрудах і грудах, переважно на висотах 600-1300 м н.р.м., виконують захисні, рекреаційно-оздоровчі та експлуатаційні функції. У найпоширенішому типі лісу – вологій буково-ялицевій сусмеречині, який формується на південно-західному і північно-східному мегасхилах Українських Карпат, ростуть чисті ялинові та мішані буково-ялицево-ялинові деревостани. Найбільші площі деревостанів за участі ялини європейської зосереджені на висотах від 900 до 1100 м н.р.м. – 48,3%, а їхній загальний запас становить 51,7% від загального запасу деревини у цьому типі лісу. У цьому ж висотному діапазоні найвищий середній запас становить близько 470 м3∙га-1 за середнього значення для всіх ялинників цього типу лісу – 427 м3∙га-1. Запаси старовікових ялинових деревостанів на висоті 1100-1200 м н.р.м перевищують 600 м3∙га-1 . Зі зростанням висоти над рівнем моря збільшуються площі насаджень старшого віку, зменшуються їхні відносна повнота і запаси. Найпродуктивніші природні ялинові деревостани у природоохоронних лісах характеризуються найбільшими запасами за повноти 0,85-0,90 та 0,70-0,80 – в експлуатаційних лісах, але в них після 100-річного віку переважають деревостани з повнотою 0,50-0,60. Зі збільшенням висоти над рівнем моря площа чистих за складом ялинових деревостанів зростає, а частка у складі бука лісового та ялиці білої після висоти 800 м н.р.м. поступово зменшується. Виявлено певні відмінності у зміні середніх висот і діаметрів ялинових лісостанів на різних висотах над рівнем моря. Зокрема, ялинові молодняки на висоті 800-900 м н.р.м. характеризуються найменшими таксаційними показниками. Встановлено, що найбільший збіг показників росту досліджуваних ялинових деревостанів спостерігається з даними досліджень, що виконані Є.І. Цуриком для деревостанів І класу бонітету, а найменший – з даними О.І. Пітікіна для густих ялинових деревостанів у вологій буково-ялицевій сусмеречині, які характеризуються найбільшими запасами та за даними Г.Г. Гриника і О.М. Гриник – з найменшими запасами. За умови вирощування насаджень за відносної повноти 0,8 у віці 120 років досліджувані деревостани на висоті 900-1100 м н.р.м. можуть нагромаджувати запас деревини до 900 м3∙га-1; дещо менші запаси – на висоті 801-900 м і найменші – на висоті 700-800 м над рівнем моря. В умовах вологої буково-ялицевої суcмеречини на висоті 900-1100 м н.р.м. формуються найсприятливіші умови для вирощування найпродуктивніших, біотично стійких, мішаних за складом буково-ялицево-смерекових деревостанів. |
|---|---|
| ISSN: | 1991-606X 2616-5015 |