До питання правового забезпечення реквізиції земельної ділянки

В статті підняті проблеми непорушності права власності на землю та можливі випадки примусового припинення права власності на земельну ділянку в умовах військового стану. Особлива увага приділена питанням реквізиції земельної ділянки як виняткової форми її відчуження для забезпечення потреб націонал...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: V. A. Navrotskyi, I. O. Kostyashkin
Format: Article
Language:English
Published: State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». 2025-01-01
Series:Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
Subjects:
Online Access:http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320660
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:В статті підняті проблеми непорушності права власності на землю та можливі випадки примусового припинення права власності на земельну ділянку в умовах військового стану. Особлива увага приділена питанням реквізиції земельної ділянки як виняткової форми її відчуження для забезпечення потреб національної безпеки. Необхідність реквізиції земельної ділянки в умовах військового стану, обумовлена потребою примусового відчуження такої ділянки з метою будівництва оборонних споруд, облаштування кордонів, усунення наслідків збройної агресії, попередження негативного впливу та інших заходів забезпечення національної безпеки. Реквізиція земельної ділянки в умовах воєнного стану розглядається, як важливий механізм забезпечення публічних інтересів, передбачає припинення права приватної власності, носить оплатний характер, проводиться в адміністративному порядку через рішення спеціального суб’єкта (військового командування), є підставою набуття права державної власності. За будь-яких умов реквізиція передбачає об’єктивний характер суспільної потреби, законодавчо визначені підстави та порядок відчуження земельної ділянки, відповідність відшкодування її реальній вартості. Звертається увага на відсутність правового забезпечення реквізиції на рівні положень земельного законодавства. Зокрема, відзначається, що Земельний кодекс України не виділяє реквізицію, як серед підстав припинення права власності на земельну ділянку так і підстав набуття права державної власності. За наслідками дослідження вноситься пропозиція з доповнення ч. 5 ст. 83 та ст. 140 Земельного кодексу України окремим пунктом «реквізиція земельної ділянки». Пропонується доповнити Земельний кодекс України нормами, які б регулювали безпосередньо порядок здійснення реквізиції земельної ділянки. Звернуто увагу на необхідності подальшого дослідження в напрямку правового забезпечення реквізиції як самостійної підстави припинення права власності на земельну ділянку в умовах воєнного стану.
ISSN:2307-3322
2664-6153