Стентування відкритої протоки як перший етап хірургічного лікування тетради Фалло з незливними гілками легеневої артерії
Мета роботи – висвітлити результати стентування відкритої артеріальної протоки (ВАП) як першого етапу паліативного лікування пацієнтів з тетрадою Фалло в поєднанні з незливними гілками легеневої артерії. Матеріали і методи. У ретроспективне, одноцентрове дослідження залучено 10 послідовних пацієнт...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
TOV Chetverta Khvylia
2024-08-01
|
| Series: | Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://www.cardiacsurgery.com.ua/index.php/CSIC/article/view/12 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1832586152882733056 |
|---|---|
| author | A. O. Mykhailovska O. S. Stychynskyi |
| author_facet | A. O. Mykhailovska O. S. Stychynskyi |
| author_sort | A. O. Mykhailovska |
| collection | DOAJ |
| description |
Мета роботи – висвітлити результати стентування відкритої артеріальної протоки (ВАП) як першого етапу паліативного лікування пацієнтів з тетрадою Фалло в поєднанні з незливними гілками легеневої артерії.
Матеріали і методи. У ретроспективне, одноцентрове дослідження залучено 10 послідовних пацієнтів, яким було проведено стентування ВАП у період 2013–2023 рр. Середній вік пацієнтів на час операції становив (96,00 ± 82,92) доби (від 4 до 411 діб), середня маса тіла – (5,10 ± 1,78) кг (від 2,8 до 11 кг). Рівень сатурації артеріальної крові киснем (SaO2) до проведення втручання становив (72,0 ± 6,7) % (від 60 до 87 %).
Результати. Інтраопераційних ускладнень не виникло в жодного пацієнта. Тривалість перебування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії після операції становила (5,00 ± 1,36) доби. Рівень SаO2 зріс до (89,00 ± 4,08) %. Тривалість штучної вентиляції легень після операції становила (36,5 ± 18,0) год, а тривалість міметичної підтримки – (81,1 ± 33,8) год. У віддаленому періоді у всіх пацієнтів спостерігали значне зростання гілок нативної легеневої артерії. Всі пацієнти досліджуваної групи досягли радикальної корекції цієї патології в середньому через (192,00 ± 60,28) доби. На момент радикальної корекції розмір лівої гілки легеневої артерії збільшився з (3,9 ± 0,8) до (7,8 ± 1,6) мм, а правої – з (5,8 ± 1,2) до (7,7 ± 1,04) мм; індекс Наката – зі (133,0 ± 29,1) до (241,2 ± 97,8) мм2/м2; кінцеводіастолічний індекс лівого шлуночка – з (31,4 ± 10,8) до (43,1 ± 11,4) мл/м2.
Висновки. За результатами нашого дослідження, метод стентування ВАП у пацієнтів з тетрадою Фалло в поєднанні з незливними гілками легеневої артерії є ефективною паліативною процедурою. Ця методика дає змогу безпечно відтермінувати проведення радикальної корекції до досягнення старшого віку, забезпечує достатнє та симетричне зростання гілок, а також допомагає уникнути ризиків, пов’язаних з повторними відкритими кардіохірургічними операціями.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-b8af30e4210d4fed9dca683a28654103 |
| institution | Kabale University |
| issn | 2305-3127 2664-3790 |
| language | English |
| publishDate | 2024-08-01 |
| publisher | TOV Chetverta Khvylia |
| record_format | Article |
| series | Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія |
| spelling | doaj-art-b8af30e4210d4fed9dca683a286541032025-01-26T10:08:52ZengTOV Chetverta KhvyliaКардіохірургія та інтервенційна кардіологія2305-31272664-37902024-08-0113210.31928/2664-3790-2024.2.2228Стентування відкритої протоки як перший етап хірургічного лікування тетради Фалло з незливними гілками легеневої артеріїA. O. Mykhailovska0https://orcid.org/0009-0004-0429-4453O. S. Stychynskyi1https://orcid.org/0000-0001-5829-6746ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», КиївДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Київ Мета роботи – висвітлити результати стентування відкритої артеріальної протоки (ВАП) як першого етапу паліативного лікування пацієнтів з тетрадою Фалло в поєднанні з незливними гілками легеневої артерії. Матеріали і методи. У ретроспективне, одноцентрове дослідження залучено 10 послідовних пацієнтів, яким було проведено стентування ВАП у період 2013–2023 рр. Середній вік пацієнтів на час операції становив (96,00 ± 82,92) доби (від 4 до 411 діб), середня маса тіла – (5,10 ± 1,78) кг (від 2,8 до 11 кг). Рівень сатурації артеріальної крові киснем (SaO2) до проведення втручання становив (72,0 ± 6,7) % (від 60 до 87 %). Результати. Інтраопераційних ускладнень не виникло в жодного пацієнта. Тривалість перебування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії після операції становила (5,00 ± 1,36) доби. Рівень SаO2 зріс до (89,00 ± 4,08) %. Тривалість штучної вентиляції легень після операції становила (36,5 ± 18,0) год, а тривалість міметичної підтримки – (81,1 ± 33,8) год. У віддаленому періоді у всіх пацієнтів спостерігали значне зростання гілок нативної легеневої артерії. Всі пацієнти досліджуваної групи досягли радикальної корекції цієї патології в середньому через (192,00 ± 60,28) доби. На момент радикальної корекції розмір лівої гілки легеневої артерії збільшився з (3,9 ± 0,8) до (7,8 ± 1,6) мм, а правої – з (5,8 ± 1,2) до (7,7 ± 1,04) мм; індекс Наката – зі (133,0 ± 29,1) до (241,2 ± 97,8) мм2/м2; кінцеводіастолічний індекс лівого шлуночка – з (31,4 ± 10,8) до (43,1 ± 11,4) мл/м2. Висновки. За результатами нашого дослідження, метод стентування ВАП у пацієнтів з тетрадою Фалло в поєднанні з незливними гілками легеневої артерії є ефективною паліативною процедурою. Ця методика дає змогу безпечно відтермінувати проведення радикальної корекції до досягнення старшого віку, забезпечує достатнє та симетричне зростання гілок, а також допомагає уникнути ризиків, пов’язаних з повторними відкритими кардіохірургічними операціями. https://www.cardiacsurgery.com.ua/index.php/CSIC/article/view/12вроджені вади серця, стент, системно-легеневий анастомоз, хірургічна корекція, збагачення легеневого кровоплину, паліативні втручання |
| spellingShingle | A. O. Mykhailovska O. S. Stychynskyi Стентування відкритої протоки як перший етап хірургічного лікування тетради Фалло з незливними гілками легеневої артерії Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія вроджені вади серця, стент, системно-легеневий анастомоз, хірургічна корекція, збагачення легеневого кровоплину, паліативні втручання |
| title | Стентування відкритої протоки як перший етап хірургічного лікування тетради Фалло з незливними гілками легеневої артерії |
| title_full | Стентування відкритої протоки як перший етап хірургічного лікування тетради Фалло з незливними гілками легеневої артерії |
| title_fullStr | Стентування відкритої протоки як перший етап хірургічного лікування тетради Фалло з незливними гілками легеневої артерії |
| title_full_unstemmed | Стентування відкритої протоки як перший етап хірургічного лікування тетради Фалло з незливними гілками легеневої артерії |
| title_short | Стентування відкритої протоки як перший етап хірургічного лікування тетради Фалло з незливними гілками легеневої артерії |
| title_sort | стентування відкритої протоки як перший етап хірургічного лікування тетради фалло з незливними гілками легеневої артерії |
| topic | вроджені вади серця, стент, системно-легеневий анастомоз, хірургічна корекція, збагачення легеневого кровоплину, паліативні втручання |
| url | https://www.cardiacsurgery.com.ua/index.php/CSIC/article/view/12 |
| work_keys_str_mv | AT aomykhailovska stentuvannâvídkritoíprotokiâkperšijetaphírurgíčnogolíkuvannâtetradifalloznezlivnimigílkamilegenevoíarteríí AT osstychynskyi stentuvannâvídkritoíprotokiâkperšijetaphírurgíčnogolíkuvannâtetradifalloznezlivnimigílkamilegenevoíarteríí |