Стентування відкритої протоки як перший етап хірургічного лікування тетради Фалло з незливними гілками легеневої артерії

Мета роботи – висвітлити результати стентування відкритої артеріальної протоки (ВАП) як першого етапу паліативного лікування пацієнтів з тетрадою Фалло в поєднанні з незливними гілками легеневої артерії.  Матеріали і методи. У ретроспективне, одноцентрове дослідження залучено 10 послідовних пацієнт...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: A. O. Mykhailovska, O. S. Stychynskyi
Format: Article
Language:English
Published: TOV Chetverta Khvylia 2024-08-01
Series:Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія
Subjects:
Online Access:https://www.cardiacsurgery.com.ua/index.php/CSIC/article/view/12
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Мета роботи – висвітлити результати стентування відкритої артеріальної протоки (ВАП) як першого етапу паліативного лікування пацієнтів з тетрадою Фалло в поєднанні з незливними гілками легеневої артерії.  Матеріали і методи. У ретроспективне, одноцентрове дослідження залучено 10 послідовних пацієнтів, яким було проведено стентування ВАП у період 2013–2023 рр. Середній вік пацієнтів на час операції становив (96,00 ± 82,92) доби (від 4 до 411 діб), середня маса тіла – (5,10 ± 1,78) кг (від 2,8 до 11 кг). Рівень сатурації артеріальної крові киснем (SaO2) до проведення втручання становив (72,0 ± 6,7) % (від 60 до 87 %). Результати. Інтраопераційних ускладнень не виникло в жодного пацієнта. Тривалість перебування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії після операції становила (5,00 ± 1,36) доби. Рівень SаO2 зріс до (89,00 ± 4,08) %. Тривалість штучної вентиляції легень після операції становила (36,5 ± 18,0) год, а тривалість міметичної підтримки – (81,1 ± 33,8) год. У віддаленому періоді у всіх пацієнтів спостерігали значне зростання гілок нативної легеневої артерії. Всі пацієнти досліджуваної групи досягли радикальної корекції цієї патології в середньому через (192,00 ± 60,28) доби. На момент радикальної корекції розмір лівої гілки легеневої артерії збільшився з (3,9 ± 0,8) до (7,8 ± 1,6) мм, а правої – з (5,8 ± 1,2) до (7,7 ± 1,04) мм; індекс Наката – зі (133,0 ± 29,1) до (241,2 ± 97,8) мм2/м2; кінцеводіастолічний індекс лівого шлуночка – з (31,4 ± 10,8) до (43,1 ± 11,4) мл/м2.  Висновки. За результатами нашого дослідження, метод стентування ВАП у пацієнтів з тетрадою Фалло в поєднанні з незливними гілками легеневої артерії є ефективною паліативною процедурою. Ця методика дає змогу безпечно відтермінувати проведення радикальної корекції до досягнення старшого віку, забезпечує достатнє та симетричне зростання гілок, а також допомагає уникнути ризиків, пов’язаних з повторними відкритими кардіохірургічними операціями. 
ISSN:2305-3127
2664-3790