Гостре пошкодження нирок, асоційоване з кардіохірургічними втручаннями: ретроспективне дослідження

Мета роботи – проаналізувати чинники розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН) у ранньому післяопераційному періоді після аортокоронарного шунтування. Матеріали і методи. У ретроспективному дослідженні проведено аналіз медичних записів 100 пацієнтів, яким проводили аортокоронарне шунтування зі штуч...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: S. R. Maruniak, O. A. Loskutov
Format: Article
Language:English
Published: TOV Chetverta Khvylia 2024-08-01
Series:Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія
Subjects:
Online Access:https://www.cardiacsurgery.com.ua/index.php/CSIC/article/view/10
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1832586152433942528
author S. R. Maruniak
O. A. Loskutov
author_facet S. R. Maruniak
O. A. Loskutov
author_sort S. R. Maruniak
collection DOAJ
description Мета роботи – проаналізувати чинники розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН) у ранньому післяопераційному періоді після аортокоронарного шунтування. Матеріали і методи. У ретроспективному дослідженні проведено аналіз медичних записів 100 пацієнтів, яким проводили аортокоронарне шунтування зі штучним кровообігом. Основні критерії для діагностики ГПН – динаміка рівня креатиніну в перші 48 годин після операції. Результати. Частота ГПН у нашому дослідженні становила 26 %. Пацієнти з ГПН характеризувалися порівняно з пацієнтами без цього ускладнення значно вищою оцінкою періопераційного ризику за EuroSCORE II (відповідно (2,00 ± 0,98) і (1,49 ± 0,74) %, p = 0,006), вищими початковими рівнями сечовини ((7,62 ± 2,94) і (6,12 ± 1,71) ммоль/л, p = 0,002) та креатиніну ((107,7 ± 38,5) і (91,2 ± 16,2) мкмоль/л, р = 0,003), вищою частотою вихідного рівня альбуміну нижче ніж 40 г/л (9 (34,6 %) і 11 (14,9 %) випадків, р = 0,030), нижчим вихідним рівнем гемоглобіну ((137,8 ± 13,2) і (146,6 ± 13,6) г/л, р = 0,005). Загальна тривалість госпіталізації хворих із ГПН була статистично значущо вищою (відповідно (14,3 ± 5,45) і (12,6 ± 3,05) доби, р = 0,048). Логістична регресія показала, що лише доставлення кисню під час штучного кровообігу було пов’язане з розвитком ГПН у ранньому післяопераційному періоді. Висновки. Частота ГПН у нашому дослідженні становила 26 %. Оптимізація факторів, що впливають на розвиток ГПН, може сприяти кращим післяопераційним результатам.
format Article
id doaj-art-b70e4ccfc4aa466d8843947a47171294
institution Kabale University
issn 2305-3127
2664-3790
language English
publishDate 2024-08-01
publisher TOV Chetverta Khvylia
record_format Article
series Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія
spelling doaj-art-b70e4ccfc4aa466d8843947a471712942025-01-26T10:08:52ZengTOV Chetverta KhvyliaКардіохірургія та інтервенційна кардіологія2305-31272664-37902024-08-0113210.31928/2664-3790-2024.2.615Гостре пошкодження нирок, асоційоване з кардіохірургічними втручаннями: ретроспективне дослідженняS. R. Maruniak0https://orcid.org/0000-0001-7538-2443O. A. Loskutov1https://orcid.org/0000-0002-3595-5611Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, КиївНаціональний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ Мета роботи – проаналізувати чинники розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН) у ранньому післяопераційному періоді після аортокоронарного шунтування. Матеріали і методи. У ретроспективному дослідженні проведено аналіз медичних записів 100 пацієнтів, яким проводили аортокоронарне шунтування зі штучним кровообігом. Основні критерії для діагностики ГПН – динаміка рівня креатиніну в перші 48 годин після операції. Результати. Частота ГПН у нашому дослідженні становила 26 %. Пацієнти з ГПН характеризувалися порівняно з пацієнтами без цього ускладнення значно вищою оцінкою періопераційного ризику за EuroSCORE II (відповідно (2,00 ± 0,98) і (1,49 ± 0,74) %, p = 0,006), вищими початковими рівнями сечовини ((7,62 ± 2,94) і (6,12 ± 1,71) ммоль/л, p = 0,002) та креатиніну ((107,7 ± 38,5) і (91,2 ± 16,2) мкмоль/л, р = 0,003), вищою частотою вихідного рівня альбуміну нижче ніж 40 г/л (9 (34,6 %) і 11 (14,9 %) випадків, р = 0,030), нижчим вихідним рівнем гемоглобіну ((137,8 ± 13,2) і (146,6 ± 13,6) г/л, р = 0,005). Загальна тривалість госпіталізації хворих із ГПН була статистично значущо вищою (відповідно (14,3 ± 5,45) і (12,6 ± 3,05) доби, р = 0,048). Логістична регресія показала, що лише доставлення кисню під час штучного кровообігу було пов’язане з розвитком ГПН у ранньому післяопераційному періоді. Висновки. Частота ГПН у нашому дослідженні становила 26 %. Оптимізація факторів, що впливають на розвиток ГПН, може сприяти кращим післяопераційним результатам. https://www.cardiacsurgery.com.ua/index.php/CSIC/article/view/10аортокоронарне шунтування, штучний кровообіг, гостре пошкодження нирок
spellingShingle S. R. Maruniak
O. A. Loskutov
Гостре пошкодження нирок, асоційоване з кардіохірургічними втручаннями: ретроспективне дослідження
Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія
аортокоронарне шунтування, штучний кровообіг, гостре пошкодження нирок
title Гостре пошкодження нирок, асоційоване з кардіохірургічними втручаннями: ретроспективне дослідження
title_full Гостре пошкодження нирок, асоційоване з кардіохірургічними втручаннями: ретроспективне дослідження
title_fullStr Гостре пошкодження нирок, асоційоване з кардіохірургічними втручаннями: ретроспективне дослідження
title_full_unstemmed Гостре пошкодження нирок, асоційоване з кардіохірургічними втручаннями: ретроспективне дослідження
title_short Гостре пошкодження нирок, асоційоване з кардіохірургічними втручаннями: ретроспективне дослідження
title_sort гостре пошкодження нирок асоційоване з кардіохірургічними втручаннями ретроспективне дослідження
topic аортокоронарне шунтування, штучний кровообіг, гостре пошкодження нирок
url https://www.cardiacsurgery.com.ua/index.php/CSIC/article/view/10
work_keys_str_mv AT srmaruniak gostrepoškodžennânirokasocíjovanezkardíohírurgíčnimivtručannâmiretrospektivnedoslídžennâ
AT oaloskutov gostrepoškodžennânirokasocíjovanezkardíohírurgíčnimivtručannâmiretrospektivnedoslídžennâ