Координація онтологічних та деонтологічних аспектів розсуду суб’єктів правозастосування

Актуальність дослідження розсуду суб’єктів правозастосування зумовлена тим, що по-перше, навкруги самого поняття розсуду постійно точаться палкі дискусії на тему - що таке розсуд сам по собі й де межі його застосування, а по-друге, аналіз ряду класичних джерел й сучасних досліджень цієї проблематик...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: R. V. Vandzhurak
Format: Article
Language:English
Published: State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». 2025-01-01
Series:Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
Subjects:
Online Access:http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/321413
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1832543434479501312
author R. V. Vandzhurak
author_facet R. V. Vandzhurak
author_sort R. V. Vandzhurak
collection DOAJ
description Актуальність дослідження розсуду суб’єктів правозастосування зумовлена тим, що по-перше, навкруги самого поняття розсуду постійно точаться палкі дискусії на тему - що таке розсуд сам по собі й де межі його застосування, а по-друге, аналіз ряду класичних джерел й сучасних досліджень цієї проблематики дає підстави стверджувати, що погляди науковців з цього питання діляться на дві течії: одні з них відстоюють доцільність (навіть необхідність) розсуду, в той час як інші висловлюють побоювання, що необмежені дискреційні повноваження можуть призвести до процесуального свавілля. Не пристаючи до жодної з цих течій, тобто сповідуючи об’єктивність як необхідний елемент будь-якого дослідження, автор здійснив спробу дослідити розсуд суб’єктів правозастосування з філософської точки зору, зокрема крізь призму онтологічного та деонтологічного способів пізнання. За допомогою методу аналізу автору вдалося встановити, що правовий концепт розсуду слід досліджувати не лише в онтологічному вимірі, але й в деонтологічному аспекті, поєднуючи ці способи пізнання для більш повного усвідомлення дискреційних повноважень, тоді як для обґрунтування результатів і формулювання висновків пропонованого дослідження автором були застосовані методи дедуктивно-логічного аналізу, індуктивного узагальнення та аналогії, які дали змогу прийти до висновку, що фундаментальною умовою оптимізації дискреційних підходів до прийняття процесуальних рішень є взаємоузгодження деонтологічного змісту останніх з онтологією природного та суспільного контекстів. Автор переконаний, що дослідження проблематики розсуду суб’єктів правозастосування на сьогодні є вельми актуальними та потребує більш широких дискусій поміж науковцями та практиками, а його спроба вирішити цю проблематику у філософський спосіб є доволі оригінальною та має наукову новизну, позаяк до цього часу розглядувані питання з подібного кута зору на такому рівні не досліджувалось, тим паче – ідея про доцільність взаємоузгодження цих двох способів пізнання при осмисленні такого феномену як розсуд досі не було предметом ґрунтовних наукових досліджень. Поряд з цим, на переконання автора, усвідомлення розсуду суб’єктів правозастосування у філософський спосіб має неабияку практичну значущість, адже навряд чи можна зрозуміти той чи інший предмет або явище без його усвідомлення та пізнання.
format Article
id doaj-art-87731bcd6f8945e5a4ec34af856dcd07
institution Kabale University
issn 2307-3322
2664-6153
language English
publishDate 2025-01-01
publisher State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
record_format Article
series Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
spelling doaj-art-87731bcd6f8945e5a4ec34af856dcd072025-02-03T11:44:21ZengState Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право2307-33222664-61532025-01-0158610.24144/2307-3322.2024.86.5.53Координація онтологічних та деонтологічних аспектів розсуду суб’єктів правозастосуванняR. V. Vandzhurak0доктор філософії за спеціальністю «право», докторант кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, адвокат Актуальність дослідження розсуду суб’єктів правозастосування зумовлена тим, що по-перше, навкруги самого поняття розсуду постійно точаться палкі дискусії на тему - що таке розсуд сам по собі й де межі його застосування, а по-друге, аналіз ряду класичних джерел й сучасних досліджень цієї проблематики дає підстави стверджувати, що погляди науковців з цього питання діляться на дві течії: одні з них відстоюють доцільність (навіть необхідність) розсуду, в той час як інші висловлюють побоювання, що необмежені дискреційні повноваження можуть призвести до процесуального свавілля. Не пристаючи до жодної з цих течій, тобто сповідуючи об’єктивність як необхідний елемент будь-якого дослідження, автор здійснив спробу дослідити розсуд суб’єктів правозастосування з філософської точки зору, зокрема крізь призму онтологічного та деонтологічного способів пізнання. За допомогою методу аналізу автору вдалося встановити, що правовий концепт розсуду слід досліджувати не лише в онтологічному вимірі, але й в деонтологічному аспекті, поєднуючи ці способи пізнання для більш повного усвідомлення дискреційних повноважень, тоді як для обґрунтування результатів і формулювання висновків пропонованого дослідження автором були застосовані методи дедуктивно-логічного аналізу, індуктивного узагальнення та аналогії, які дали змогу прийти до висновку, що фундаментальною умовою оптимізації дискреційних підходів до прийняття процесуальних рішень є взаємоузгодження деонтологічного змісту останніх з онтологією природного та суспільного контекстів. Автор переконаний, що дослідження проблематики розсуду суб’єктів правозастосування на сьогодні є вельми актуальними та потребує більш широких дискусій поміж науковцями та практиками, а його спроба вирішити цю проблематику у філософський спосіб є доволі оригінальною та має наукову новизну, позаяк до цього часу розглядувані питання з подібного кута зору на такому рівні не досліджувалось, тим паче – ідея про доцільність взаємоузгодження цих двох способів пізнання при осмисленні такого феномену як розсуд досі не було предметом ґрунтовних наукових досліджень. Поряд з цим, на переконання автора, усвідомлення розсуду суб’єктів правозастосування у філософський спосіб має неабияку практичну значущість, адже навряд чи можна зрозуміти той чи інший предмет або явище без його усвідомлення та пізнання. http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/321413розсуддискреціясуб’єкти правозастосуванняонтологіядеонтологіяфілософія права
spellingShingle R. V. Vandzhurak
Координація онтологічних та деонтологічних аспектів розсуду суб’єктів правозастосування
Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
розсуд
дискреція
суб’єкти правозастосування
онтологія
деонтологія
філософія права
title Координація онтологічних та деонтологічних аспектів розсуду суб’єктів правозастосування
title_full Координація онтологічних та деонтологічних аспектів розсуду суб’єктів правозастосування
title_fullStr Координація онтологічних та деонтологічних аспектів розсуду суб’єктів правозастосування
title_full_unstemmed Координація онтологічних та деонтологічних аспектів розсуду суб’єктів правозастосування
title_short Координація онтологічних та деонтологічних аспектів розсуду суб’єктів правозастосування
title_sort координація онтологічних та деонтологічних аспектів розсуду суб єктів правозастосування
topic розсуд
дискреція
суб’єкти правозастосування
онтологія
деонтологія
філософія права
url http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/321413
work_keys_str_mv AT rvvandzhurak koordinacíâontologíčnihtadeontologíčnihaspektívrozsudusubêktívpravozastosuvannâ