Класифікація ліберально-правових ідей
У статті проаналізовані критерії класифікації ліберально-правових ідей. Автором запропоновано класифікувати правовий лібералізм на: державницький, коли принцип свободи в першу чергу стосується відносин особи та держави, її незалежності від неї, обмеженого втручання держави у приватне життя громадян...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-01-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320041 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1832543638992715776 |
|---|---|
| author | A. R. Dobroserdov Y. V. Hotsuliak |
| author_facet | A. R. Dobroserdov Y. V. Hotsuliak |
| author_sort | A. R. Dobroserdov |
| collection | DOAJ |
| description |
У статті проаналізовані критерії класифікації ліберально-правових ідей. Автором запропоновано класифікувати правовий лібералізм на: державницький, коли принцип свободи в першу чергу стосується відносин особи та держави, її незалежності від неї, обмеженого втручання держави у приватне життя громадян); суспільний, коли принцип свободи потребує узгодження з іншими засадничими принципами права, в першу чергу рівності, справедливості та гуманізму, що вимагає вирішення проблеми соціальних класових розшарувань; особистісний, коли принцип свободи закладає сферу приватності, можливостей особистісного розвитку, толерантності.
Встановлено, що правовий лібертаризм – це вид правового лібералізму, що трактує взаємозв’язок принципів рівності та свободи як рівність можливостей, а не соціальна рівність. Держава не має втручатись в особисте та економічне життя, оскільки свобода спроможна до саморегуляції та формування правопорядку вільного суспільства. Право має бути «живим», заснованим на незалежності та максимальній свободі. Відстоюється пріоритетність негативних прав як таких, що відповідають природі людини.
Аргументовано, що сучасний лібералізм значною мірою залежить від технологій, зокрема, мережі Інтернет, яка є складно регульованою і осередком розгортання свободи людини. Ліберальна доктрина від питань негативної свободи, обмеження держави, прав людини, соціальної рівності та справедливості, приватної власності та конкуренції перейшла на глобальний рівень, де будь-яка сфера життєдіяльності тестується на розширення меж свободи: поведінка, світогляд, самоідентифікація, мова, зовнішність тощо. Такий лібералізм уже не можна просто іменувати прийменником «нео», це глобальний лібералізм, межі якого постійно розширюються.
Запропоновано за критерієм підходів до організації демократичних процесів правовий лібералізм класифікувати. 1. Організаційний, заснований на орієнтації на урядові та неурядові демократичні інститути та установи, що за своїм функціональним призначенням мають забезпечити процеси народовладдя та реалізацію принципу індивідуальної та колективної свободи.
2. Конкурентний, заснований на позиції, що індивідуальна та колективна свобода розвивається через рівні можливості людини, що в свою чергу покладає необхідні інститути демократії та прав людини.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-65d1c7d3334047c29e3eb4002ed9fe0d |
| institution | Kabale University |
| issn | 2307-3322 2664-6153 |
| language | English |
| publishDate | 2025-01-01 |
| publisher | State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». |
| record_format | Article |
| series | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| spelling | doaj-art-65d1c7d3334047c29e3eb4002ed9fe0d2025-02-03T11:36:06ZengState Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право2307-33222664-61532025-01-0118610.24144/2307-3322.2024.86.1.8Класифікація ліберально-правових ідейA. R. Dobroserdov0Y. V. Hotsuliak1здобувач ступеня «Доктор філософії» Донецького національного університету імені Василя Стусазавідувач кафедри теорії, історії держави і права та філософії права Донецького національного університету імені Василя Стуса У статті проаналізовані критерії класифікації ліберально-правових ідей. Автором запропоновано класифікувати правовий лібералізм на: державницький, коли принцип свободи в першу чергу стосується відносин особи та держави, її незалежності від неї, обмеженого втручання держави у приватне життя громадян); суспільний, коли принцип свободи потребує узгодження з іншими засадничими принципами права, в першу чергу рівності, справедливості та гуманізму, що вимагає вирішення проблеми соціальних класових розшарувань; особистісний, коли принцип свободи закладає сферу приватності, можливостей особистісного розвитку, толерантності. Встановлено, що правовий лібертаризм – це вид правового лібералізму, що трактує взаємозв’язок принципів рівності та свободи як рівність можливостей, а не соціальна рівність. Держава не має втручатись в особисте та економічне життя, оскільки свобода спроможна до саморегуляції та формування правопорядку вільного суспільства. Право має бути «живим», заснованим на незалежності та максимальній свободі. Відстоюється пріоритетність негативних прав як таких, що відповідають природі людини. Аргументовано, що сучасний лібералізм значною мірою залежить від технологій, зокрема, мережі Інтернет, яка є складно регульованою і осередком розгортання свободи людини. Ліберальна доктрина від питань негативної свободи, обмеження держави, прав людини, соціальної рівності та справедливості, приватної власності та конкуренції перейшла на глобальний рівень, де будь-яка сфера життєдіяльності тестується на розширення меж свободи: поведінка, світогляд, самоідентифікація, мова, зовнішність тощо. Такий лібералізм уже не можна просто іменувати прийменником «нео», це глобальний лібералізм, межі якого постійно розширюються. Запропоновано за критерієм підходів до організації демократичних процесів правовий лібералізм класифікувати. 1. Організаційний, заснований на орієнтації на урядові та неурядові демократичні інститути та установи, що за своїм функціональним призначенням мають забезпечити процеси народовладдя та реалізацію принципу індивідуальної та колективної свободи. 2. Конкурентний, заснований на позиції, що індивідуальна та колективна свобода розвивається через рівні можливості людини, що в свою чергу покладає необхідні інститути демократії та прав людини. http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320041лібералізмправовий лібералізмправова ідеологіяправова доктринасвободапринцип свободи |
| spellingShingle | A. R. Dobroserdov Y. V. Hotsuliak Класифікація ліберально-правових ідей Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право лібералізм правовий лібералізм правова ідеологія правова доктрина свобода принцип свободи |
| title | Класифікація ліберально-правових ідей |
| title_full | Класифікація ліберально-правових ідей |
| title_fullStr | Класифікація ліберально-правових ідей |
| title_full_unstemmed | Класифікація ліберально-правових ідей |
| title_short | Класифікація ліберально-правових ідей |
| title_sort | класифікація ліберально правових ідей |
| topic | лібералізм правовий лібералізм правова ідеологія правова доктрина свобода принцип свободи |
| url | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320041 |
| work_keys_str_mv | AT ardobroserdov klasifíkacíâlíberalʹnopravovihídej AT yvhotsuliak klasifíkacíâlíberalʹnopravovihídej |