Клінічна характеристика хворих на бронхіяльну астму, асоційовану із ожирінням, залежно від віку дебюту
Вступ. Згідно з результатами попередніх досліджень, виокремлено два основні фенотипи бронхіяльної астми (БА), асоційованої з ожирінням: рання атопічна та пізня без атопії, які відрізняються віком дебюту, патогенетичними механізмами виникнення, відповіддю на базисне лікування. Мета. Проаналізувати...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House "Kyrylytsya"
2023-12-01
|
| Series: | Львівський клінічний вісник |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://lcb-journal.com/index.php/journal/article/view/51 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Вступ. Згідно з результатами попередніх досліджень, виокремлено два основні фенотипи бронхіяльної астми (БА), асоційованої з ожирінням: рання атопічна та пізня без атопії, які відрізняються віком дебюту, патогенетичними механізмами виникнення, відповіддю на базисне лікування.
Мета. Проаналізувати клініко-анамнестичні показники хворих на бронхіяльну астму у поєднанні з ожирінням залежно від віку дебюту.
Матеріяли й методи. Обстежено 195 хворих на БА та 95 практично здорових осіб. Пацієнтів поділено на дві клінічні групи залежно від віку дебюту БА: І група – 100 хворих із раннім дебютом, ІІ група – 95 хворих із пізнім дебютом. Для оцінювання контролю БА використовували опитувальник ACQ-5, а для оцінювання якости життя – AQLQ. Дослідження схвалила локальна комісія з питань біоетики.
Результати. Серед хворих на БА з ожирінням із раннім і пізнім дебютом не фіксували вірогідних відмінностей за віком, статтю, індексом маси тіла, частотою обтяженого алергоанамнезу; за метеочутливістю і стресовими чинниками, як предикторами загострення БА, задишки, скарг на загальну втомлюваність та порушення сну; за тяжкістю перебігу, рівнем контролю симптомів, показниками функції зовнішнього дихання, частотою пневмоній у анамнезі (всі р > 0,05). Проте рання БА тривала достовірно довше; цвітіння рослин частіше провокувало загострення; виявлено вищу частоту ранкових симптомів, загострень та частішу потребу вживати системні глюкокортикоїди. У хворих із пізньою БА частіше констатували вплив професійних шкідливостей, холодної пори року, гострих респіраторних вірусних інфекцій, фізичних навантажень, поєднання чинників як причин загострення; денні напади із потребою вживати сальбутамол; кашель, у тому числі з виділенням мокротиння; нижчу оборотність бронхіяльної обструкції та гірші показники якости життя.
Висновки. У хворих на бронхіяльну астму із раннім і пізнім дебютом визначено низку відмінностей: для фенотипу ранньої бронхіяльної астми з ожирінням порівняно з бронхіяльною астмою з пізнім дебютом виявлено більшу тривалість захворювання; цвітіння рослин частіше провокувало загострення; вища частота ранкових симптомів, загострень та частіша потреба вживати системні глюкокортикоїди.
Визначено також відмінні особливости пізньої бронхіальної астми з ожирінням щодо пізньої бронхіяльної астми: частіший вплив професійних шкідливостей, холодної пори року, гострих респіраторних вірусних інфекцій, фізичних навантажень, поєднання чинників як предикторів загострення; денні напади із потребою вживати сальбутамол; кашель, у тому числі з виділенням мокротиння; нижча оборотність бронхіяльної обструкції та гірші показники якости життя. |
|---|---|
| ISSN: | 2306-4269 2520-2898 |