Поняття та суть категорії "інтерес" у загальнотеоретичному аспекті
У статті розкривається суть категорії «інтерес» у загальнотеоретичному розумінні. Зауважується, що в праві інтерес є рушійною силою будь-яких відносин та без наявного інтересу не можуть виникнути правовідносини, а зміна чи зникнення інтересу можуть стати причиною зміни чи припинення цих правовід...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Uzhhorod National University
2024-12-01
|
| Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/317033 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті розкривається суть категорії «інтерес» у загальнотеоретичному розумінні. Зауважується, що в праві інтерес є рушійною силою будь-яких відносин та без наявного інтересу не можуть виникнути правовідносини, а зміна чи зникнення інтересу можуть стати причиною зміни чи припинення цих правовідносин.
Узагальнюються результати досліджень категорії інтерес у психології, соціології та економічній теорії. Вказується, що у соціології визначають інтерес як усвідомлення потреб людини, що виступає регулятором соціальної поведінки, у психології під інтересом розуміють певний психічний стан людини, натомість, у економічній теорії інтерес визнається не психологічним явищем, а - формою потреби в задоволенні матеріальних, об’єктивних потреб.
Констатується, що часто інтерес визначається через потребу. Розглядається співвідношення понять потреба та інтерес. Інтерес включає в себе не просто усвідомлення тієї чи іншої потреби, а й необхідність вибору суб’єктом своєї поведінки.
Досліджуються концепції природи інтересу, а саме, суб’єктивна концепція, об’єктивна концепція та концепція подвійної сутності природи інтересу. Згідно суб’єктивного розуміння інтересу, інтерес є наслідком психічного відношення особи до своїх потреб, а тому інтерес прирівнюється до мотивів поведінки суб’єкта, тобто є явищем, яке не може бути врегульовано правом. Відповідно до об’єктивної природи інтересу,останній визначається як об’єктивна необхідність людини в певних речах, цінностях чи умовах, важливих для її життя. В свою чергу, теорія єдності об’єктивного та суб’єктивного начал у природі інтересу полягає у тому, що з однієї сторони, існує об’єктивна потреба, яка не залежить від свідомості, а з іншої - ці об’єктивні зовнішні фактори суспільного життя проходячи через свідомість людини набувають форми інтересу.
Доводиться, що інтерес є діалектичним поєднанням об’єктивного та суб’єктивного начал.
Об’єктивність інтересу полягає у тому, що об’єктивно існують суб’єкт та його зовнішнє середовище, як й об’єктивно існує зв’язок суб’єкта із зовнішнім середовищем, а суб’єктивність інтересу полягає у тому, потреби мають індивідуальний характер, і в результаті усвідомлення суб’єктом потреби та прагнення її задовольнити суб’єкт приступає до здійснення діяльності відповідно до інтересу, який виник у нього.
|
|---|---|
| ISSN: | 2788-6018 |