Примирення винного з потерпілим як підстава звільнення від кримінальної відповідальності: матеріальний та процесуальний аспекти
На підставі аналізу положень національного законодавства визначено сутність та встановлено особливості інституту примирення винного з потерпілим як підстави звільнення від кримінальної відповідальності. Узагальнено умови, дотримання яких є необхідним для звільнення, а саме: вчинення особою кримінал...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-01-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/321081 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | На підставі аналізу положень національного законодавства визначено сутність та встановлено особливості інституту примирення винного з потерпілим як підстави звільнення від кримінальної відповідальності. Узагальнено умови, дотримання яких є необхідним для звільнення, а саме: вчинення особою кримінального правопорушення вперше; вчинення особою кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину; примирення винного з потерпілим від кримінального правопорушення; відшкодування особою завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Встановлено, що під примиренням винного з потерпілим слід розуміти таку поведінку осіб, метою якої є урегулювання кримінально-правового конфлікту та досягнення позитивного результату, що встановлюється угодою про примирення.
Визначено, що примирення підозрюваного, обвинуваченого з потерпілим – це правовий інститут, що спрямований на гуманізацію кримінальної юстиції, забезпечення захисту прав потерпілої сторони та реалізацію принципу справедливості.
Основними характеристиками примирення у процесуальному аспекті є: добровільність; відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; звільнення від кримінальної відповідальності.
Окреслено проблеми, які виникають у практиці застосування інституту примирення, серед яких: недостатня обізнаність сторін про можливість примирення, укладання угоди про примирення та її правові наслідки; недостатня мотивація до виправлення підозрюваного, обвинуваченого і уникнення в майбутньому вчинення кримінальних правопорушень; зловживання правом на примирення.
Крім того, авторами акцентується увага на необхідності підвищення рівня правової освіти громадян щодо інституту примирення; запровадження обов’язкової участі професійних медіаторів у складних випадках; уточнення законодавства та закріплення обов’язку відшкодувати шкоду потерпілому до моменту затвердження угоди про примирення судом.
На підставі дослідження було зроблено висновки, що за своєю сутністю примирення винного з потерпілим є комплексним інститутом кримінального та кримінального процесуального права. Для його ефективного застосування необхідно вдосконалювати нормативно-правову базу та забезпечувати належну реалізацію процесуальних гарантій.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |