Динаміка щільності бобово-злакового травостою залежно від удобрення в умовах Передкарпаття
В умовах польового досліду вивчали вплив удобрення та позакореневого підживлення на бобово-злаковий травостій. Встановлено, що внесення мінеральних добрив у весняний період мало позитивний вплив на щільність бобово-злакової травосумішки. Найбільшу щільність травостою в першому укосі (1202 шт./м2) с...
Saved in:
| Main Authors: | , , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2024-03-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/7 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | В умовах польового досліду вивчали вплив удобрення та позакореневого підживлення на бобово-злаковий травостій. Встановлено, що внесення мінеральних добрив у весняний період мало позитивний вплив на щільність бобово-злакової травосумішки. Найбільшу щільність травостою в першому укосі (1202 шт./м2) спостерігали за внесення фосфорних та калійних добрив у нормі Р60К90. У другому укосі збільшення щільності травостою в основному відбувалося завдяки інтенсивнішому галуженню бобових компонентів. В першому укосі галуження бобових трав забезпечувало 30,9–71,5 % щільності травостою, в другому укосі цей показник становив ‒ 49,6–77,2 %. Найбільше вегетативних пагонів бобових трав спостерігали на першому (Р60К90) та восьмому (P60K90 + N30 + Наніт Турбо (N30 після першого укосу)) варіантах, з кількістю 1116 і 1021 шт./м2 відповідно. Додаткове внесення азотних добрив (60 кг/га) знижувало частку бобових трав у загальній щільності бобово-злакового травостою з 77,2 % до 63,3 %. Щільність третього укосу конюшино-тимофіївкового травостою коливалася в межах від 1053 до
1549 шт./м2. Найвищий показник щільності (1549 шт./м2) був зафіксований на варіанті з внесенням N30 та Наніт Турбо після першого укосу. На фоновому варіанті (Р60К90) їх кількість була найвищою і становила ‒ 881 шт./м2. Додаткове внесення 30 кг/га азоту призвело до зниження щільності бобових трав до 523 шт./м2. Використання позакореневого підживлення Наніт Турбо на фоні N30 підвищувало показник щільності конюшини лучної до
672 шт./м2. Щільність злакового компонента травостою коливалася в межах 244‒762 шт./м2. Найвищою у тимофіївки лучної після першого укосу вона була також на варіанті з позакореневою обробкою Наніт Турбо на фоні N30 ‒ 762 шт./м2 (49,2 %).
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |