Клініко-епідеміологічна характеристика бойової травми живота у поранених в умовах широкомасштабного збройного конфлікту
Вступ. Актуальним є вивчення характеристик бойової травми живота, що дозволяє визначити оптимальну діагностичну-лікувальну та евакуаційну тактику, провести розрахунки імовірних санітарних втрат, що має суттєве значення для планування ефективної роботи медичної служби на рівнях медичного забезпеченн...
Saved in:
| Main Authors: | , , , , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Ukrainian Military Medical Academy
2024-12-01
|
| Series: | Український журнал військової медицини |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://ujmm.org.ua/index.php/journal/article/view/479 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Вступ. Актуальним є вивчення характеристик бойової травми живота, що дозволяє визначити оптимальну діагностичну-лікувальну та евакуаційну тактику, провести розрахунки імовірних санітарних втрат, що має суттєве значення для планування ефективної роботи медичної служби на рівнях медичного забезпечення бойових дій.
Мета роботи. Провести клініко-епідеміологічне дослідження характеру, структури та локалізації поранень при бойовій травмі живота в умовах широкомасштабного збройного конфлікту для покращення планування медичного забезпечення.
Матеріали та методи. Проведено системний аналіз надання хірургічної допомоги 1407 комбатантам, які отримали бойову травму живота з ушкодженням органів черевної порожнини під час бойових дій на Сході України.
Результати. В умовах широкомасштабного збройного конфлікту нетяжку бойову травму живота діагностовано у 3,5% поранених, тяжку – 68,4%, вкрай тяжку – у 28,1%. Причиною бойової травми живота у 85,6% були осколкові поранення, у 10,1% - кульові поранення, у 4,3%- вибухова травма. Ізольовані ушкодження живота діагностовано тільки у 14,4% спостережень. Найчастіше бойова травма живота поєднувалась з ушкодженнями кінцівок (55,7%) та грудної клітки (52,3%). Сліпі проникаючі поранення живота (88,6%) значно переважали наскрізні (11,4%). При вогнепальних кульових пораненнях питома вага наскрізних поранень (35,9%) була значно більшою, ніж при осколкових (8,5%). Евентерація внутрішніх органів спостерігалась у 6,2% поранених. У структурі ушкоджених органів черевної порожнини ободова кишка була ушкоджена у 48,5%, тонка кишка – у 46,0%, шлунок – у 10,4%, 12-пала кишка – у 6,0% поранених, печінка - у 27,0% поранених, нирка –у 18,8%, селезінка – у 16,5%, підшлункова залоза – у 5,9%. Торако-абдомінальні поранення при зустрічались у 30,1% поранених.
Висновки. Визначено тяжкість стану та основні вражаючі фактори, характер, структуру та локалізацію поранень при бойовій травмі живота в умовах широкомасштабного збройного конфлікту, що є основними чинниками до відповідних змін в плануванні медичного забезпечення.
|
|---|---|
| ISSN: | 2708-6615 2708-6623 |