Відшкодування моральної шкоди роботодавцем за мобінг (цькування) працівника
Наукова стаття присвячена дослідженню механізму відшкодування роботодавцем моральної шкоди за вчинення мобінгу (цькування) працівника. Ухвалення відповідних нормативно-правових актів щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) зумовило актуальність дослідження через відсутність дієвих інстр...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-01-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320624 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Наукова стаття присвячена дослідженню механізму відшкодування роботодавцем моральної шкоди за вчинення мобінгу (цькування) працівника.
Ухвалення відповідних нормативно-правових актів щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) зумовило актуальність дослідження через відсутність дієвих інструментів захисту прав постраждалих працівників, які стали жертвами цькування. Оскільки мобінг має не лише моральний, а й економічний вплив, включаючи втрати роботодавців через зниження продуктивності працівників, дослідження даної теми є актуальним, як з точки зору правозахисту, так і для формування ефективного робочого середовища, що відповідає вимогам сучасного суспільства.
У статті були проаналізовані визначення мобінгу, що запропоновані науковцями, передбачені чинним законодавством України та міжнародно-правовими актами. Так, Європейська соціальна хартія та директиви ЄС підкреслюють право працівників на гідне ставлення та встановлюють норми щодо рівності у сфері зайнятості.
Авторами були запропоновані основні характеристики мобінгу, серед яких можна виділити специфічні субʼєкти, обʼєкти та предмет мобінгу, а також те, що мобінг вчиняється з метою приниження гідності, порушення трудових прав, створення напруженої атмосфери і здійснюється у формі психологічного або економічного тиску.
У науковій роботі була проведена класифікація мобінгу за різними критеріями. Особливу увагу приділено вертикальному мобінгу (босингу), який набув найбільшого поширення, адже працівники не борються з цим явищем, побоюючись влади керівника.
З огляду на проведене дослідження автори зробили висновок про те, що для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд повинен враховувати особистісні значимі втрати потерпілої особи, які спричинені моральними або фізичними стражданнями, або іншими негативними явищами внаслідок мобінгу, факт вчинення якого підтверджено рішенням суду.
На підставі ретельного аналізу судової практики авторами були виявлені наступні проблеми правозастосування: працівники часто плутають мобінг із законними вимогами роботодавця; доведення вчинення мобінгу в суді вимагає широкого спектру доказів, зокрема письмових, речових, електронних, показань свідків тощо; встановлено, що вимога про відшкодування моральної шкоди за вчинення мобінгу є похідною від основних вимог.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |