Макроморфологічні та мікроморфологічні дослідження ґрунтів Консулівського городища (І ст. до н. е. – ІІ ст. н. е.)
деться про продовження цільових геоархеологічних досліджень на Консулівському городищі (с. Республіканець Бериславського р-ну Херсонської обл.). Їх розпочато в сезон 2021 р. Українсько-польською археологічною експедицією. Було започатковано комплексне ландшафтознавче вивчення довкілля укріпленого го...
Saved in:
| Main Authors: | , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
National Historical and Ethnographic Reserve «Pereiaslav»
2024-12-01
|
| Series: | Простір в історичних дослідженнях |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://drive.google.com/file/d/1QI3-L1FMtmG5GuWLW3xpFuPpO-Ulv4oN/view?usp=drive_link |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | деться про продовження цільових геоархеологічних досліджень на Консулівському городищі (с. Республіканець Бериславського р-ну Херсонської обл.). Їх розпочато в сезон 2021 р. Українсько-польською археологічною експедицією. Було започатковано комплексне ландшафтознавче вивчення довкілля укріпленого городища І ст. до н. е. – ІІ ст. н. е. На Консулівському городищі відкриті залишки кам’яних фортифікаційних споруд. У 2021 р. в розкопі VI виявлено залишки зовнішньої башти, двопанцирної стіни, зовнішній земляний рів та в’їзд на городище з північної сторони. У розкопі та за його межами створено п’ять палеопедологічних розрізів, із яких відібрано 158 зразків для подальших лабораторних аналізів. Перші результати були оприлюднені авторами раніше.
Мета цієї статті – представити нові результати вивчення зразків ґрунту з Консулівського городища (I ст. до н. е.–II ст. н. е), що здійснено за допомогою макроморфологічного й мікроморфологічного аналізів, та показати їх значення для археологічної характеристики цього городища.
Доведено, що ґрунт насипу під фортифікацією сформувався під впливом змін клімату з І ст. до н. е. – ІІ ст. н. е. Шар вапняків на зовнішній поверхні валу виник після руйнування фортифікаційних споруд у ІІ ст. н. е., і перекривався матеріалом еолового походження. Тобто насипний матеріал валу перетворився у ґрунт, який відповідав кліматичним умовам сучасної степової зони. Сучасний ґрунт в інтервалі 0,0–0,8 м відповідає ознакам малогумусних південних чорноземів, сформованих на легко-суглинистому субстраті.
Нижче зберігся генетично інший, античний, ґрунт. Він характеризується меншим вмістом гумусу, сформувався за коротший час і більш рівномірно гумусований. Ґрунт має гарно виражений Pk (вже у bg лесі). Особливістю є наявність зцементованого карбонатами щільного буро-палевого горизонту в основі. Можливо, цей ґрунт спочатку формувався як лісовий, а потім через нові умови перетворився на сухо-степовий. Античний ґрунт близький до сучасних каштанових ґрунтів і відрізняється від фонового коротшим профілем. Він відповідає за ознаками більш сухішим умовам ґрунтоутворення.
It is about the continuation of the geoarchaeological research at Konsulivska hillfort (Republicanets village, Beryslav district, Kherson region). Its began in the 2021 season by the Ukrainian-Polish archaeological expedition. A comprehensive landscape study of the environment of the fortified settlement of the 1st century BC – 2nd century AD was launched. The remains of stone fortifications were discovered at the Konsulivska hillfort. In 2021, excavation VI revealed the remains of the tower, a two-row wall, the earthen ditch, and an entrance to the settlement from the north. Five palaeopedological sections were created in and outside the excavation, from which 158 samples were taken for further laboratory analysis. The first results were published by the authors earlier. The purpose of this article is to present new results of the study of soil samples from the Konsulivske settlement (1st century BC – 2st century AD), carried out by means of macromorphological and micromorphological analyses, and to show their significance for the archaeological characterisation of this settlement.
It is proved that the soil of the embankment under the fortification was formed under the influence of climate change from the 1st century BC to the 2st century AD. The layer of limestone on the outer surface of the rampart was formed after the destruction of the fortifications in the 2st century AD, and was overlaid with material of Aeolian origin. In other words, the rampart's fill material turned into a soil that corresponded to the climatic conditions of the modern steppe zone. The modern soil in the interval of 0.0–0.8 m corresponds to the characteristics of low-humus southern chernozems formed on a light loamy substrate. The soil below is genetically different, older. It has a lower humus content, was formed in a shorter time and is more evenly humified. The soil has a well-defined Pk (already in the lower loess). It is characterised by the presence of a dense brownish-pale horizon cemented by carbonates at the base. It is possible that this soil was originally formed as a forest soil, and then, due to new conditions, it turned into a dry steppe soil. The ancient soil is similar to modern chestnut soils and differs from the background soil by having a shorter profile, which corresponds to drier soil formation conditions. |
|---|---|
| ISSN: | 2709-8370 2710-1762 |