«Вільні фантазії»: фікціоналізація автобіографічної оповіді за допомогою музики
Розглянуто проблему фікціоналізації автобіогафічного письма за допомогою музики. Теоретичним підґрунтям дослідження слугує розгляд фікційності зі співставної перспективи мистецтв і медіа. Центральним поняттям при цьому слугує «автомедіальність», яка тісно пов’язана із культурним і медійним характер...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Russian |
| Published: |
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
2024-12-01
|
| Series: | Pitannâ Lìteraturoznavstva |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://pytlit.chnu.edu.ua/article/view/321146 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Розглянуто проблему фікціоналізації автобіогафічного письма за допомогою музики. Теоретичним підґрунтям дослідження слугує розгляд фікційності зі співставної перспективи мистецтв і медіа. Центральним поняттям при цьому слугує «автомедіальність», яка тісно пов’язана із культурним і медійним характером індивідуальних та колективних ідентичностей, а також із засадами інтермедіальності. Суб’єктивність у цих теоретичних рамках розуміють як таку, що конструюється разом із тілесними і медійними техніками. Тому метою дослідження є розкриття моделі творчого становлення, яким його представляє у своєму автобіографічному оповіданні «Майбутнє краси» («Die Zukunft der Schönheit», 2018) сучасний німецький письменник Фрідріх Крістіан Деліус (Friedrich Christian Delius, 1943–2022). Зазначено, що вирішальну роль у зображеному процесі пригадування автором своєї юності і молодості відіграє визначний концерт фрі-джазового саксофоніста Альберта Айлера (Albert Ayler, 1936–1970), на який поет-початківець Ф. К. Деліус потрапив 1966 року, будучи учасником не менш відомого засідання «Групи 47» у Прінстоні. У процесі аналізу відстежено, як американський фрі-джаз стає важливою ненаративною формою самоконструювання й основним модусом зображення самого себе. Концерт зображено як одкровення власного творчого життя. Констатовано, що німецькому письменнику притаманна особлива медіа-специфічна техніка розмислів про власну творчу особистість, зокрема він володіє майстерною здатністю семантизувати окремі номери джазового концерту, фікціоналізуючи в такий спосіб автобіографічну розповідь. Контекстуалізована й активізована джазовим концертом комунікація із власним минулим сприймається як фікційна подія саме в аспекті її перформативності: в межах концерту як перформативного дійства спостерігається поступова і безпосередня зміна не тільки у сприйнятті музики, але й у ставленні автора до власного минулого.
|
|---|---|
| ISSN: | 2306-2908 |