МОНІТОРИНГ МАСТИТУ КОРІВ У ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ ТА ЙОГО ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА
Хвороби молочної залози великої рогатої худоби є головною проблемою сучасного молочного скотарства. Мастит – це збитки від втрат молока та вибракування корів на ранніх лактаціях, зростання витрат на лікування та обслуговування тварин. Захворювання має загальне поширення, тобто його негативні наслід...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House "Helvetica"
2023-06-01
|
| Series: | Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.pdu.khmelnitskiy.ua/index.php/podilian_bulletin/article/view/167 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Хвороби молочної залози великої рогатої худоби є головною проблемою сучасного молочного скотарства. Мастит – це збитки від втрат молока та вибракування корів на ранніх лактаціях, зростання витрат на лікування та обслуговування тварин. Захворювання має загальне поширення, тобто його негативні наслідки поширюються на всі відомі породи великої рогатої худоби, на всі господарства, які виробляють молоко. Наукові роботи, присвячені проблемі маститу та проблемам, пов’язаним з ним, у своїй більшості стосуються крупних господарств. Для невеликих сільськогосподарських підприємств, зокрема фермерських господарств, такі роботи практично відсутні. Наведено результати дослідження показників, які є головними при визначенні якості ветеринарного менеджменту підприємства, яке виробляє молоко. Зокрема, досліджено динаміку маститів та їх етіологію у корів фермерських господарств Хмельницької області. Високий рівень захворюваності спостерігається навесні – 18,3 %, взимку – 11,1 % та восени – 16,4 %. Серозну форму маститу реєстрували в 39,8 % випадків, катаральну – 52,7 %, гнійно-катаральну – 1,4 %, фібринозну – 5,2 % і абсцес вим’я – 0,9 %. При субклінічному маститі найбільшу частку у загальному масиві виділених штамів становили бактерії з роду Staphylococcus (38,2 %) та роду Streptococcus (26,5 %). Патогенна кишкова паличка виділялася у 11,8 % ізолятів. Епізоотичні штами агалактійного стрептококу були резистентними до 15 з 23 антибактеріальних препаратів, золотистого стафілококу виявилися стійкими до 10, а до 5 антибіотиків проявили помірну резистентність, ізоляти Escherichia сoli також показали високу стійкість до більшості застосованих антибіотиків.
|
|---|---|
| ISSN: | 2706-9052 2706-851X |