Конституціоналізація міжнародного права: теоретико-правовий аналіз
Вказується, що у сучасних умовах глобалізації та європейської інтеграції особливої актуальності набуває дослідження взаємодії конституційного та міжнародного права. Конституційне право, будучи фундаментальною галуззю національного права, все більше зазнає впливу міжнародно-правових норм та стан...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Uzhhorod National University
2024-12-01
|
| Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/316914 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Вказується, що у сучасних умовах глобалізації та європейської інтеграції особливої актуальності набуває дослідження взаємодії конституційного та міжнародного права. Конституційне право, будучи фундаментальною галуззю національного права, все більше зазнає впливу міжнародно-правових норм та стандартів, що зумовлює необхідність переосмислення традиційних підходів до розуміння його місця в системі права.
У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз процесу конституціоналізації міжнародного права та формування міжнародного конституційного права як самостійної підгалузі. Досліджено основні тенденції трансформації міжнародного права в умовах глобалізації, зокрема: підвищення ролі недержавних акторів, переосмислення концепції державного суверенітету, поглиблення взаємодії міжнародногоі національного права, формування ієрархічної структури міжнародно-правових норм.
Проаналізовано концепцію спільних цінностей світового співтовариства як фундаментальну основу конституціоналізації міжнародного права. Особливу увагу приділено правам людини як складовій міжнародного конституційного права та їх субсидіарній функції щодо національних правових систем. Розглянуто феномен транснаціонального конституціоналізму та його вплив на формування нового глобального правового порядку.
Досліджено проблему трансформації суб’єктного складу міжнародного права та переходу від традиційної теорії суверенітету до багаторівневого конституціоналізму. Обґрунтовано необхідність розробки нової методології дослідження міжнародного правопорядку, що поєднує підходи конституційного, адміністративного та міжнародного права.
На основі проведеного аналізу аргументовано можливість виокремлення міжнародного конституційного права як самостійної підгалузі міжнародного права з огляду на однорідність правового регулювання та формування специфічної методології. Особливу увагу приділено актуальності конституційно-правового виміру міжнародної співпраці у протидії агресії, тероризму та геноциду в контексті російської агресії проти України.
|
|---|---|
| ISSN: | 2788-6018 |